Красіліч Яна ОлександрівнаІнформаційно-комунікаційні
технології в освіті Формування навичок діалогічного мовлення з використанням рольової гри Опис досвіду роботи вчителя англійської мови Лозуватської ЗОШ I-III ступенів Красіліч
Яни Олександрівни Скільки мов ти знаєш, стільки ж разів ти
людина.
М.Горький
Дуже
часто мене запитують, чому я так люблю
свою професію. Насамперед,
мабуть, тому що кожен день, кожен урок , кожна мить приносить мені нові знання,
уміння, навички. Здається, що до досконалості, як учителя, так і людини, ще
треба пройти дуже довгу дорогу. Якою вона буде – можна тільки мріяти, а якою
вона є на сьогодні – варто оцінити своє життя і порівняти співвідношення між
намріяним у дитинстві та реаліями сьогодення.
Ще зі школи я мріяла стати саме вчителькою
іноземної мови, оскільки була просто закохана в англійську. Спостерігаючи за
своїми вчителями, розуміла наскільки тяжка їх праця, подекуди співчувала їм, адже
ми свого часу теж не були „подарунками”, але щось невимовно вище за об'єктивну
оцінку та просте розуміння ситуації спокушало мене обрати саме цей шлях. Робота
вчителя надзвичайно цікава і різноманітна, а особливо вчителя іноземної мови,
адже щодня потрібно знайомити дітей із чимось новим, готувати їм якісь
сюрпризи, отже, і для мене особисто кожний день приносить нові радощі. Я
вдосконалююсь разом зі своїми дітьми, росту у широкому сенсі цього слова.
Зростаю вдвічі, коли знаю, що мої учні обирають життєвий шлях, пов'язаний з
іноземною мовою. Певною мірою відчуваю себе відповідальною за них, за їх
подальшу долю. Як мати, яка навчає дітей говорити рідною мовою, радіє першому
вимовленому слову рідного дитяти, так і я радію за тих, хто іде по життю моїми,
поки що легкими кроками. Вивчення
іноземної мови потребує значних зусиль з боку учнів, формує такі якості, як
працьовитість, наполегливість, уважність, самостійність, допитливість. Щоб
досягти практичної мети, на кожному кроці поєдную всі види мовленнєвої діяльності:
аудіювання, говоріння, читання і письмо. Найкращого результату досягаю,
проводячи так звані нестандартні уроки
після кожної теми. Це такі види роботи: урок-конференція, урок-диспут,
дискусія, урок-подорож, КВК, вікторина, урок-показ знань та інші. Мета таких
уроків—відпрацювати навички та вміння учнів, які були набуті під час вивчення
теми /усне мовлення-читання -письмо-аудіювання/. Ми живемо в
ті часи, коли англійська мова набула статусу мови міжнаціонального спілкування,
і я як вчитель маю на меті допомогти учням адаптуватися до сучасних умов життя.
Людина, що виходить на рівень міжнародного і міжнаціонального спілкування,
повинна повною мірою володіти умінням і навичками висловлення своїх думок
англійською мовою. Таким чином, комунікація виходить на найважливіше місце. Але
комунікація, у свою чергу, потребує мотивації." Як допомогти дітям
подолати мовний бар’єр і підвищити мотивацію в учнів у вивчені даної
дисципліни?"- завжди актуальне питання в моїй практиці, адже ми знаємо, що
предметом мовної діяльності є думка. Мотивацію навчання можна підвищити шляхом
застосування різноманітних методів, приділяючи увагу індивідуальним здібностям
учнів. Під час напруженої роботи на уроці. я проводжу хвилинки для релаксації,
щоб зняти втому, підняти настрій. Щоб урізноманітнювати форми проведення уроків, використовую ігри,
читання веселих історій, командні змагання, інформаційні технології. Щоб зацікавити
учнів у вивченні
англійської мови і
поглибити їхні знання, було
вирішено створити у школі англомовний
гурток "Puppet
theatre”. Метою
і основним змістом
такого гуртка є: ·
удосконалення
навичок і вмінь
говоріння іноземною мовою; ·
поглиблене
вивчення культури, звичаїв,
історії країни, мова якої
вивчається; ·
розвивати творчі здібності
та збагачувати уяву
учнів. Також,
робота гуртка спрямована
на те, що іноз. мова — це важливий
елемент у подальшому
творчому зрості учня
в будь-якій сфері
спілкування. Кожен з методів навчання має певні переваги
і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного
процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів
навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи
іншого методу на основі власного досвіду, врахування особливостей учнівської
аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання. Плануючи
конкретні уроки, я намагаюсь враховувати переваги та недоліки кожного методу.
Адже ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу
навчання. Як відомо, універсальних рекомендацій щодо складу і застосування
методів навчання не існує. Тому я самостійно приймаю рішення про використання
того чи іншого методу на основі власного досвіду, врахування особливостей
учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання. На жаль, практично всі підручники
іноземної мови не враховують особливості вивчення предмету і розробляються з
розрахунку на середнього учня. Компенсувати цей недолік можна і потрібно за
рахунок використовуваних методів, прийомів навчання, технології навчання. Тому
зі всього багатства розроблених в методиці підходів, надати можливість усної
практики кожному учневі на уроці не менше 15-20 хвилин. При цьому важливо
забезпечити можливість індивідуалізації навчання з урахуванням здібностей
дітей, їх рівня знань, інтересів, нахилів. Одним із таких методів комунікативного
навчання іноземним мовам є проектна методика, тобто практичні творчі завдання,
що вимагають застосування англійської мови в реальних умовах. Вчитель іноземної мови навчає дітей
засобам діяльності, тому ми говоримо про комунікативну компетенцію як одну з
основних цілей навчання іноземної мови в реальних умовах, знаючи, що
комунікативна компетенція може бути сформована лише на основі лінгвістичної
компетенції певного рівня. Робота над проектом розвиває уяву,
фантазію, творче мислення, самостійність і інші особистісні якості. Перш за
все, необхідно знати: творчий проект-це цікаво. Потрібно допомогти обрати
проект, який відповідає інтересам учнів і рівню їх мовної підготовки. Учні
мають право запропонувати свій власний проект, якщо жоден із запропонований їм
не цікавий. Особистісно-орієнтоване навчання, навчання
в співпраці, проектні методики певною мірою дозволяють вирішити проблему
мотивації, створити позитивний настрій для вивчення іноземної мови. Адже коли
діти вчаться із захопленням, то розкриваються потенційні можливості кожної
дитини. Використовуючи в своїй роботі проектну
методику, я прийшла до висновку, що при узагальненні, закріпленні і повторенні
матеріалу, а особливо при організації його практичного застосування цей метод
дуже ефективний. Особливо привабливим для мене є той факт, що проектне навчання
активно впливає на мотиваційну сферу учнів. Дуже важливо також і те, що в
роботі над проектом діти вчаться співпрацювати, а навчання в співпраці
виховує в них взаємодопомогу, бажання і уміння
співпереживати; формуються творчі здібності, підвищуються активність учнів,
тобто йде нерозривний процес навчання і виховання. Метод проектів формує, удосконалює
загальну культуру спілкування, соціальної поведінки в цілому і приводить учнів
до практичного володіння іноземними мовами.
Щоб сформулювати у школярів необхідні уміння і
навики в тому або іншому виді мовної діяльності, а також лінгвістичну
компетенцію на рівні певної програми і стандарту, необхідна активна мовна
практика для кожного учня групи. Щоб сформулювати комунікативну
компетенцію поза мовним оточенням , слід розвивати в учнів можливість мислити,
вирішувати які-небудь проблеми, які породжують думки, вчать міркувати над
можливими шляхами вирішення цих проблем з тим, щоб діти акцентували увагу
на правильності свого мовлення, щоб в
центрі увага була думка, а мова виконувала свою безпосередню функцію –
формування і формулювання цих думок. Щоб учні сприймали мову як засіб між
культурної взаємодії, необхідно не лише знайомити їх із тематикою, але й шукати
способи включення їх в активний діалог культур, щоб вони на практиці могли
пізнавати особливості функціонування мови в новій для них культурі. Робота над проектом може вестися або
індивідуально, або в групах. У останньому випадку учасникам спільного проекту
слід допомогти розподілити ролі і пояснити, що загальний успіх залежить від
внеску кожного учасника. Робота над проектом починається на уроці під
керівництвом учителя, продовжується удома, а презентація проекту здійснюється
на підсумковому уроці. Важливо організувати роботу над проектом, створивши максимально
сприятливі умови для вияву творчого потенціалу учасників. Особливу увагу слід приділити
презентації проекту, яка повинна здійснюватися, як правило, на уроці
англійською мовою. При роботі над першим проектом бажано, щоб сам вчитель
представив свій проект як приклад. Якщо в паралелі декілька класів, можна
організувати виставку кращих проектів, щоб їх могли побачити і оцінити учні
інших класів, вчителі, батьки. Я намагаюсь проводити уроки з використанням
проектів після кожної теми. Де учні з інтересом захищають власні проекти. Дуже
важливо організувати роботу над проектом, створивши максимально сприятливі
умови для розкриття і прояву творчого потенціалу учнів. Для цього необхідно
переконатися, що тема проекту підходить для всіх учасників групи, згідно
захоплення і темпераменту. Основна ідея подібного підходу до навчання
іноземної мови, таким чином, полягає в тому, щоб перенести акцент з різного
виду вправ на активну розумову діяльність учнів, що вимагає для свого
оформлення володіння певними мовними засобами. Тільки метод проектів дозволяє
вирішити це дидактичне завдання і відповідно перетворити уроки іноземної мови
на дискусійний, дослідницький клуб, в якому вирішуються дійсно цікаві,
практично значущі і доступні теми, з урахуванням особливостей культури країни і
по можливості на основі міжкультурної взаємодії. На мою думку, впровадження новітніх
технологій в школу—це та реальність, яка супроводжуватиме нас протягом
професійної діяльності, але треба пам'ятати, що лише знання, здобуті за власним
бажанням, приносять користь, а також не слід забувати про розвиток таких видів
мовленнєвої діяльності, як читання, письмо, діалогічне мовлення. Загальновідомо, що читання є одним із
засобів формування комунікативного мовлення на уроках англійської мови. Саме
читання забезпечує людині можливість задовольняти свої особисті пізнавальні
потреби. Навчання читанню вирішує не тільки пізнавальні і розвиваючі, учбові і
виховні завдання, але і сприяє розширенню освітнього рівня учнів. Оволодівши
читанням, учні знайомляться з культурою, історією, науковими досягненнями
народу, мову якого вони вивчають. Читання іноземною мовою – це не тільки
мета, але і могутній засіб навчання іноземній мові. Під час читання
закріпляється багато граматичних явищ, виробляється відчуття мови,
закріплюються фонетичні навички, а все це сприятливо позначається на оволодінні
усною мовою. Виховне значення полягає в тому, що
читання формує думку, розвиває уяву, спостережливість, пам'ять, зміцнює волю. До основних механізмів читання відноситься
мовна здогадка і пере збагачення, вони постійно повинні бути в полі зору. При
цьому підвищується їх рівень складності: здогадка за контекстом, за складом
слова, за асоціацією, аналогією; передбачення – зміст тексту за його початком,
за заголовком, передбачення фіналу подій, структури абзацу і всього тексту. Як же
ефективніше розвивати уміння читати? Оскільки
практичною метою вивчення іноземної мови є оволодіння спілкуванням мовою, що
вивчається, то я прагну зробити так, щоб учні оволоділи трьома видами читання: а) читанням з
розумінням основного змісту прочитаного ( ознайомлювальне читання): б) читання з
повним розумінням змісту, включаючи деталі ( вивчальне читання); в) читання з
виділенням потрібної ( вибіркової) інформації ( оглядове читання). Проблемою навчання читанню є підбір текстів і
чітка організація роботи з ними. У нових умовах вивчення іноземних мов більше
уваги приділяється усній мові, спілкуванню мовою, що вивчається. Тому навчання
читанню спрямоване на формування цих навиків. Читання я розглядаю як
самостійний вид діяльності, де особливе місце займає читання "про себе” з метою
виділення основної інформації з прочитаних текстів. При підборі текстів
враховую перш за все вікові особливості, інтерес і потреби учнів. Не менш
важливим при цьому є саме зміст текстів, новизна і практична значущість наявної
в них інформації. Під час роботи над текстами всі супутні
читанню мовні і технічні труднощі не повинні перешкоджати перебігу цього
процесу. Я допомагаю учням подолати їх, створюю умови для їх повного і
часткового усунення. Перед читанням тексту, нагадую їм, що:
а) читання-це
не переклад; б) не
обов’язково знати кожне слово, щоб зрозуміти текст. Щоб чітко скоординувати роботу учнів, я пропоную
їм таку інструкцію: Прочитайте
заголовок і спробуйте визначити по ньому основну думку тексту. Уважно
вивчіть до або після завдання, які допомогли б вам зрозуміти зміст. Прочитайте нашвидку весь текст, не
звертаючи уваги на незнайомі слова і інші мовні труднощі. Прочитайте текст ще раз, не удаючись до
словника у пошуках значення кожного незнайомого слова. Звертайтесь до словника тільки у тому
випадку, коли незнайоме слово заважає вам зрозуміти загальний зміст тексту. Подумки уявіть собі загальний зміст
прочитаного тексту. Виділіть для себе ту інформацію, яку ви виділили в процесі
читання. Зверніть увагу на важкі і незнайомі слова
в тексті і спробуйте встановити, чи мали вони принципове значення для
загального розуміння його сенсу. Для ефективнішої роботи з текстами
використовую на уроці вправи, які можна розділити умовно на три групи. |
Меню сайту
Пошук
Календар
Архів записів
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 Друзі сайту
|