Меню сайту
Форма входу
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Гонпанцерова Олена Ігорівна

Презентація учнів 6 класу

... Така дісталась вже нам робота.

Є в ній і радість, та є й турбота,

Є вічний пошук, безсонні ночі,

Та гріють душу дитячі очі.

ОПИС ВИХОВНОЇ РОБОТИ:класний керівник — центр виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керів­ник — універсальна особистість. Це і вихователь, і пси­холог, і соціальний педагог, і педагог-організатор. Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері та строгість батька. Адже дуже  часто  трапляється, що всі  спогади  про  школу  так  чи  інакше  пов’язані  з  іменем  класного  керівника. Якщо  ця людина  поєднує  в  собі  якості  педагога, вихователя, психотерапевта, то  саме  до  нього  звертаються  учні  зі  своїми  радощами  і  смутками, саме  він  допомагає  розв’язати  конфлікти  з  батьками  і  педагогами, його  посвячують  в  дитячі  таємниці. Виховна проблема, над якою працюю,дуже актуальна на сучасному етапі. Епіграфом до виховних справ, які організовую, є слова В.О. Сухомлинського: «Любити свого вихованця всяким:талановитим чи не дуже, веселим чи сумним,бо учень – це свято, яке триває доти, поки ти є разом з ним ».    Хоча я ще молодий вчитель, та  розумію, що головним моїм завданням є виховати всебічно розвинену особистість. Я проникаю в внутрішній світ учнів, намагаюсь зрозуміти їх переживання і мотиви поведінки, допомогти розвинути ті чи інші нахили, щоб в майбутньому вони змогли реалізувати себе. Адже, знаючи особливості учнів, їх інтереси, рівень вихованості, легше скласти ефективний план виховної роботи з класом. Я переконана, що головною ідеєю виховання є тісна співпраця школи та сім’ї. Завдяки цій тісній співпраці, ми зможемо успішно виховати наших дітей,бо саме сімя створює унікальні можливості для формування у дітей моральних цінностей. Велику увагу приділяю формуванню творчої  працелюбності. Бо праця лише тоді стає виховною силою, коли вона збагачує інтелектуальне життя, творчі інтереси, одухотворяє моральну цілісність і підносить естетичну красу особистості і колективу.  Повага і довір’я до дитини, розумне її заохочення нерідко мають вирішальне значення для учня, сприяють розвитку творчих здібностей та навіть покращують поведінку.Виховна робота у нашому класі – цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні  та інноваційні форми та методи роботи класного керівника, застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності: методи педагогічного впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорганізації життєдіяльності школярів «Хто шанує минуле, гідний майбутнього», каже народна мудрість. І величний , і підлий досвід минулого мусить стати доступним  сучасним і майбутнім поколінням. Виховуючи своїх дітей я намагаюся сформувати в них активну життєву позицію та патріотизм: виховні години «Україно! Це твої символи»…, «Свічка памяті».  Виховую також шанувати, продовжувати сімейні традиції та традиції українського народу. Так як в мене 6 клас, я роблю це в цікавій розважальній формі: свята « Андрієві вечорниці», вікторина «День Святого Миколая»,«День Святого Валентина»,   родинне свято «Різдвяні дива». Велику увагу приділяю формуванню в дітей принципу «В здоровому тілі здоровий дух», сприяю розвитку гармонії душі і тіла. Ще на початку навчання влаштували «День здоров’я», де мали змогу не тільки познайомитись поближче, а й набратися сил та енергії на цілий рік. Я виховую учнів бути благородними. Цю якість я вбачаю в тому, наскільки мудро дитина може визначити, що гідне, а що негідне, що добре, а що зле. Я вчу їх ставитися доброзичливо до людей, формую в них високі моральні якості і норми поведінки.Я не хочу, щоб мої вихованці втратили такі риси національного характеру, як милосердя, співчуття, повагу до людей похилого віку. А цього так бракує  стареньким дідусям та бабусям. Згуртуванню учнів класу в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування. Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Розвиток дитини, її творчого потенціалу забезпечується через активну діяльність. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Учні із задоволенням    беруть участь у конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній  діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, вихованню таких загальнолюдських цінностей як справедливість, чуйність, чесність,   гідність,  толерантність, добросовісність, ввічливість, обов'язковість, працелюбність, готовність допомогти іншим,  розвиває моральну активність особистості. Я навчаю їх доброті і ми не рідко говоримо про цю прекрасну якість людини. Вже зараз вони знають, що повинні  бути альтруїстами, а не навпаки. І неможливо уявити собі гармонійно розвинену особистість без таких якостей, як доброта та милосердя. А вони формуються в дитинстві, коли людина особливо яскраво сприймає світ, коли її психіка не зазнала негативного життєвого досвіду. Я завжди пам’ятаю це і виховую дітей лише добром і роблю так, щоб мої діти мали свято кожен день. Зігріті моїм добром, вони віддаватимуть тепло усім довкола. А того,хто має багато любові, любитимуть всі. Переконана: все,що робиться з любовю і разом з дітьми, приречено на успіх. Особливу  роль  у  формуванні  творчої  особистості  дитини  я  надаю  сім’ї. Я  вважаю, що  діти   і  батьки  знаходяться  в  постійному  пошуку, сучасна  сім’я  має  великий  інтелектуальний  потенціал, а  завдання  вчителя – вміло  використати  його  для  організації  вільного  часу  дітей, заповнюючи  дозвілля  корисними  як  для  здоров’я, так  і  для  розуму  справами. Яку  сторону розвитку  ми  не  взяли  б, завжди  визначальну  роль  відіграє  сім’я.  Саме  сім’я  відповідає  за  фізичний  і  емоційний  розвиток  дитини, сім’я  грає  головну  роль  в  розумовому  розвитку  дитини, впливає  на  ставлення  дитини  до  навчання  і  в  більшості  визначає  її  успішність.  Батьківський комі­тет  активно допомагає мені в організації класних та позакласних заходів.  У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінги. Під час проведення батьківського лекторію психолого-педагогічних знань знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури   з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'я­зувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спіл­кування дітей з батьками. Від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справж­нього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керів­ника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!  Класний  керівник – це  організатор  і  керівник  цілісного  педагогічного  процесу. Це  педагог, який  є «центром» організації, координації  всіх  впливів, спрямованих як на  одну  особистість, так і на  колектив  учнів. . Розуміти дітей – означає володіти щонайвищою майстерністю їхнього виховання. Хто виховує хороших людей, той і перемагає. Ми повинні піднятися до розуміння того, що кожна дитина, кожен учень – це Особистість, яку ми повинні відчути серцем, підтримати в разі необхідності, вселити надію на щасливе майбутнє. Головне – створити в людині Людину. Це як збудувати храм, що завжди не просто. Для цього потрібно змінити свою свідомість, перейти на інший рівень. Одягти інші окуляри. Інакше подивитися на світ. Але тільки так можна і себе вдосконалити і допомогти іншим досягнути життєвого успіху. . У своїй роботі спираюся на закони виховання за В.Сухомлинським:

 

·        радості: геть нудьгу, посмішка на обличчях дорослих і дітей;

·        краси: будь красивим сам і бережи красу навколо;

·        доброти: будь чуйним і уважним до людей;

·        працьовитості: працюй сам і поважай працю інших людей;

·        дружби: хочеш мати друга – будь ним;

·        поваги: якщо хочеш, щоб тебе поважали, – поважай інших;

·        ввічливості: кожний твій вчинок відображається на інших людях; не забувай, що поряд з тобою людина;

·        відповідальності: кожний повинен бачити наслідки своїх вчинків і відповідати за них.

 

 Я вважаю, що діяльність  класного  керівника  в  сучасній  школі  необхідно  оцінювати  саме  з  такої  позиції. Тому кожного дня я слідую словам В.О. Сухомлинського:«Через  казку, фантазію, гру, через  неповторну  дитячу  творчість -  вірна  дорога  до  серця  дитини».   Адже мені так хочеться , щоб  всі  учні мого класу стали  людьми  з великої літери… 

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

 

ГРОМАДЯНСЬКЕ  ВИХОВАННЯ,  МОРАЛЬНО - ЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Головні ідеї:

• формування громадянської й правової направленості особистості, активної життєвої позиції;

• підтримка прагнення учнів служити Батьківщині, затверджувати на Землі справедливі взаємини між людьми, відстоювати свої права й права інших людей;

• виховання гордості за свою Батьківщину й відповідальності за долю своєї країни;

• прагнення до миротворства, відстоювання своєї позиції з позиції розуму, а не сили;

• розуміння учнями обраної ними програми поведінки для майбутньо­го самовизначення.

Головні цілі:

• виховання здатності робити свій життєвий вибір і нести за нього відповідальність; відстоювати свої інтереси, своєї сім'ї, трудового колективу, свого народу, держави;

• формування поважного ставлення до народів світу, людства, пред­ставників інших національностей, до своєї національності, її куль­тури, мови, традицій і звичаїв;

• визнання цінності незалежності й суверенності своєїдержави й іншої держави.

Задачі виховання:

• формувати в учнів правову культуру, уміння вільно й відповідально самовизначатися в сфері правових відносин із суспільством;

• формувати гуманістичний світогляд учнів, здатність до усвідомлення своїх прав і прав іншого, здатність до морального саморозвитку;

• навчати розв'язанню завдань правового й громадянського виховання, пов'язаних із проблемою морального саморозвитку й самовдоскона­лення;

• формувати гордість за вітчизняну історію, народних героїв, зберігати історичну пам'ять поколінь у пам'яті нащадків;

• виховувати повагу до національної культури, свого народу, своєї мови, традицій і звичаїв своєї країни;

• проявляти громадянську позицію в найбільш непередбачених ситу­аціях, боротися з аморальними й протиправними вчинками людей.

Зміст виховної роботи:

• вивчення учнями правових норм держави, законів і формування від­повідального до них ставлення;

• організація й проведення позакласних заходів, спрямованих на фор­мування вмінь і навичок правової поведінки;

• співробітництво із правовими організаціями з метою правової освіти учнів;

• формування здатності керуватися в ситуаціях морально-правового вибору мотивами обов'язку, совісті, справедливості;

• вивчення біографій видатних громадян своєї країни — патріотів і бор­ців за незалежність України;

• розвиток патріотичних почуттів учнів через організацію й проведення позакласних заходів, що формують патріотизм на практиці, а не на словах;

• організація зустрічей із представниками суспільства — справжніми громадянами й патріотами своєї країни;

• створення умов для прояву справжнього патріотизму учнів, любові до своєї Батьківщини, школи, місця, де учень зростає;

• відвідування місць, пов'язаних з пам'яттю поколінь;

• демонстрація прикладів прояву молоддю, школярами громадянської позиції й мужності, патріотизму;

• заохочення учнів, що проявляють громадянську позицію, мужність і героїзм;

• активне співробітництво із соціумом і громадськими організаціями з розвитку патріотизму й громадянської позиції учнів;

• залучення учнів до роботи в громадських організаціях, в учнівському самоврядуванні;

• формування культури прояву громадянської позиції, патріотизму, боротьба із шовінізмом.

Форми позакласної роботи:

• тематичні класні години;

• зустрічі із представниками правових структур, органів правопо­рядку;

• відвідування військових частин, музеїв бойової й трудової слави, зу­стрічі з ветеранами війни й праці, солдатами й офіцерами строкової служби;

• конкурси, вікторини правової і патріотичної тематики;

• інтерактивні ігри, дебати, дискусії патріотичної й правової тема­тики;

• конкурси й концерти правової і патріотичної тематики;

• походи, свята, години спілкування, присвячені правовій і патріотич­ній темі.

Традиційні заходи для класних керівників

• вивчення громадянської позиції педагогів, що займаються вихован­ням учнів;

• освіта педагогів із проблем формування громадянської позиції учнів, патріотизму;

• роз'яснення педагогам необхідності:

а) врахування інтересів учнів у розумінні проблем громадянської позиції суспільства;

б) терплячого роз'яснення учням позиції країни в питаннях форму­вання патріотизму й громадянської позиції членів суспільства;

в) створення умов для вибору самими учнями їхньої громадянської позиції;

г) уникнення ситуацій нав'язування дорослими своєї думки учневі;

д) використання конкретного матеріалу, що сприяє формуванню позитивних емоцій, емпатії й інтересу до проблем патріотизму й громадянськості;

е) відповідального ставлення до матеріалів сумнівної цінності, тенденційності, однобічності, націоналістичної й шовіністичної спрямованості;

ж)урахування вікових особливостей і рівня поінформованості учнів у підборі й використанні матеріалів виховного характеру;

з) створення емоційного контакту з учнями для позитивного впливу на їх душі й серця:

• демонстрація учнями досягнень у цьому напрямку, безкорисливо­го ставлення й участі учнів у заходах патріотичної й громадянської спрямованості;

• заохочення учнів, які зробили свій внесок у прояв власного патрі­отизму, громадянської позиції й показали високий рівень правової й громадянської культури;

МОРАЛЬНО – ЕТИЧНЕ  ВИХОВАННЯ

Головні ідеї:

• прийняття учнями моральних цінностей й обумовлених ними прин­ципів поведінки в системі власних цінностей, знань і переконань;

• пред'явлення моральних вимог до себе й своєї поведінки;

• виховання моральної культури, заснованої на самовихованні й само­вдосконаленні;

• усвідомлення учнями необхідності прояву моральної поведінки в най­більш непередбачених ситуаціях, збереження почуття власної гідності й повага гідності інших людей;

• практичне застосування моральних знань й умінь;

• проекція сучасної моралі вигляду людини на її майбутнє й майбутнє близьких і рідних їй людей.

Головна мета:

Виховання моральної людини, здатної до прийняття відповідальних рішень і до прояву моральної поведінки в будь-яких життєвих ситуаціях.

Задачі виховання:

• створювати умови для прояву учнями моральних знань, умінь і здій­снення морально виправданих учинків;

• знайомити.учнів з моральними законами й учинками попередніх поколінь;

• вивчати з учнями моральні традиції українського народу, традиції їхніх сімей і поколінь;

• розвивати в учнів потребу до здійснення моральних учинків;

• створювати ситуації практичного застосування моральних знань у ре­альному житті;

• сприяти набуттю позитивного морального досвіду й подоланню в собі бажання до прояву аморальних учинків;

• створювати умови для морального самовиховання учнів.

Зміст виховної роботи:

• вивчення моральної вихованості учнів і визначення можливих шляхів корекції моральної вихованості учнів необхідними методами й фор­мами виховного впливу;

• вивчення морального клімату в сім'ях учнів і класному колективі, консультування батьків;

• різнобічний розвиток морального мислення учнів, залучення мож­ливостей соціуму для формування моральної культури учнів, відпо­відальності за свої вчинки;

• урахування вікових особливостей в організації діяльності учнів з да­ного напряму;

• створення умов для прояву учнями власних досягнень у прояві своїх моральних якостей;

• заохочення учнів, які здійснюють моральні вчинки.

 

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 129
Корисні посилання
Відділ освіти Шполянської держадміністрації
Шполянська ЗОШ І-ІІІст. №1
Сайт директора Лозуватської ЗОШ Рябокінь Яни Олександрівни
Шполянський НВК "ЗОШ І-ІІІст.№2-ліцей"
Шполянський НВК"ЗОШ№3-гімназія"
Шполянська ЗОШ №5"
Шполянський МНВК
Водянський НВК
Топилянський НВК
Чутівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Персональний сайт Діхтяренко Людмили Миколаївни.
Пошук
Архів записів
 
 
Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz