Трагічно обірвалося життя прекрасної людини, люблячої матусі, дорогої доньки, коханої дружини, умілого керівника і організатора.

Людмила Олександрівна 4 роки була директором нашої Лозуватської загальноосвітньої школи. За цей час школа стала невпізнаною. Немає того куточка в школі, в якому б не залишила свій слід ця талановита людина.

Вона зуміла до серця кожного вчителя знайти стежину добра, ласки, любові і тепла.

Людмила Олександрівна не мала ні вихідних, ні свят. Вона була чуйним керівником, організатором від Бога, людиною, яка вірно служила обраній професії.

Невичерпна енергія, відданість своїй справі назавжди залишиться яскравим прикладом для всіх нас.

Важко знайти слова, які б могли зменшити біль втрати, який нічим не втамувати.

Життя - мов мить, а спогади назавжди...

Поки жива людська пам’ять, доти людина жива.

Людмила Олександрівна назавжди залишиться в наших серцях і душах.

Вона любила цей світ, рідну землю. То нехай ця земля буде їй такою легкою, як пір’ячко голубки.

Хай завжди на Вашій могилі полум’яніють квіти.

Вічна Вам пам’ять.